Тільки дорога, яка веде в Рай, – пекельна!!! Ті кілька кілометрів від Бережан, що їхали, були безкінечними, здавалося, що швидше в пекло потрапиш, ніж в Рай. І ось, нарешті, переді мною простягся раївський парк – місцевий Едем. Забутий і занедбаний парк, мені більше імпонує ніж впорядковані й доглянуті дендропарки «Софіївка» та «Олександрія».
Прогулюючись алеями, ще й досі спостерігається його колишня краса: це й каскад ставків, місток, різноманітність екзотичних видів дерев та рослин. Серед парку можна побачити ще уцілілий палац Потоцького, а поруч – руїни стайні.
У 1530 р. польський король Сигізмунд І передав Бережани разом з навколишніми землями белзькому каштеляну Миколі Синявському. Наприкінці 1750-х років внучка А.-М. Синявського принесла Рай у посаг своєму чоловікові Олександрові Потоцькому.
За наказом нового власника в 1760 р. тут звели палац і на площі у двадцять гектарів був закладений парк. Все це було дуже вдало сплановано, так як з видного звідусіль палацу відкривалася живописна панорама парку, в якому росла ціла колекція рідкісних видів деревних і чагарникових рослин (магнолія, кипарис, тюльпанове дерево та інші), в ставках плавали лебеді, всюди стояли античні скульптури. В 1830-ті роки палац перебудували в стилі класицизму.
Фасад оновленої будівлі прикрашав ажурний балкон на чавунних опорах. Палац славився бальною залою з високим куполом на восьмигранному світловому барабані, а також великою бібліотекою. У післявоєнні роки у цьому маєтку містився дитячий санаторій, зараз – інтернат для дітей хворих на ДЦП.
Недалеко від палацу можна побачити усохле дерево – дуб, йому більше як 700 років. Колись його крона піднімалася на висоту 25 м, а тріснутий від старості стовбур в обхваті досягає 7 м. Назвали цей дуб на честь гетьмана Богдана Хмельницького, який, начебто, колись під ним відпочивав.
Насолоджуючись трохи дикою, але й заворожливою красою парку, розумієш звідки пішла сама назва місцевості – тут дійсно Рай!
![]() |
![]() |
Мені взагалі незрозуміла вся ця ситуація з подібними садибами. Місцеві мешканці та, насамперед влада що, не зацікавленні у реставрації та у подальшому зароблянні грошей за рахунок екскурсій? От дійсно, Схід та Захід разом. Що тут, що там-один бардак…